<

Нічний забіг. Моя дніпровська одіссея

Опубликовано 19.08.2015 автор Виталий в Соревнования

Доброго дня, шановна читацька громада!
У випуску Клубу ЛБ №49 я розповім вам про свої бігові пригоди в славному місті на Дніпрі.

Нічний забіг. Моя дніпровська  одіссея  15 та 16 серпня 2015 року

Віталій Сердюк

1. Прелюдія

На напівмарафонський забіг DneprNight  заявитись і таки пробігти його в цьому році бажання в мене виникло експромтом. Мало того, що я напівмарафон надумав бігти вперше більш ніж після 40-річної перерви. Офіційно я  долав останній раз свій марафон 20 жовтня 1973 року в місті Калінінграді обласному (напівмарафони тоді не були ще в моді). Ні, з його Величністю Бігом після тієї дати я не розлучався ніколи. Але то були вже любительські пробіжки, тренування та виступи на масових заходах, або в спортивному орієнтуванні.

В лісовому спорті я також бігав марафони. Та вони трішки (та ні, досить сильно) відрізнялись від легкоатлетичних. В орієнтуванні марафони представляють собою дистанцію по довжині майже таку, як і напівмарафон, але при цьому прокладені в досить сильно пересіченій лісовій та напіввідкритій місцевості. При тому орієнтувальнику потрібно не просто пробігти цей маршрут, а ще знайти з добрих два, три, а то й чотири десятки контрольних пунктів у вигляді червоно-білих призм, позначених на карті червоними кружечками.

Звичайно, орієнтувальники-профі біжать не дуже повільніше за легкоатлетів, а що стосується таких любителів як я, то хто нас бачить в лісі і з якою швидкістю долаємо ми перегони? 😉

Тобто на рівні любителя я свій фізичний рівень підтримував і навіть протягом півтора десятка років виконував на всеукраїнських змаганнях нормативи кандидата в майстри спорту зі спортивного орієнтування. Зараз я першорозрядник. Але ні одну дистанцію з легкої атлетики мабуть вже не пробіжу й на рівні третього розряду. Та то таке…

От я й загорівся в цьому році (завдяки першокласній задумці полтавського коуча, марафонця  і просто гарного хлопця Дмитра Геращенка організувати і провести 6 вересня Перший полтавський «Нова пошта» напівмарафон) також взяти в ньому участь. Бо ми ж народ тренований! 😉

Готуватись за всілякими програмами розпочав ще з зими, а вже влітку надійно перейшов на ту, що сподобалася мені найбільше. Це така собі Gip.is, поцікавтесь на дозвіллі, вам сподобається. Весною, побачивши інформацію про Нічний забіг 16.08 в Дніпропетровську, вирішив попутно і вздовж Дніпра побігати. Трішки відкоректував робочий план, навіть 20 липня пробіг за 2:05:22 контрольні 21,1 км (див. підтвердження) і 31 липня,  в останній день пільгового періоду, після деяких вагань все ж заявився побігати.

А далі я себе і свої можливості трішки переоцінив. Та про все по порядку.

2. Поїздка до Дніпра та прогулянка по місту

Збирався до поїздки, вже знаючи  про різку зміну погоди як в Україні, так і в Дніпропетровську. Тому і накидку припас, навіть дві, одну з них і для бігу.

Але, забігаючи наперед, ніяк не думав, що будуть такі зливи. Причому, їдучи рейсовим автобусом Полтава – Дніпропетровськ і попавши о 16 годині в районі містечка Магдалинівка під водяний водоспад, потайки радів, що в небесній канцелярії вже закінчується тижнева норма водних запасів.

На жаль,  не так сталося, як гадалося. Зливовий дощ не вщухав до самого Дніпра. Тільки коли переїхали на правий берег, в центральну частину міста, злива поступово вщухла і перейшла в мжичку. Надіючись на краще, швиденько переодягнувся в тренувальний одяг і, вийшовши з приміщення автовокзалу, подибав о 6-й вечора по калюжах в напрямку залізничного вокзалу,  до кінцевої зупинки трамвайного маршруту №1.

Чекати трамваю довелось не довго. І вже десь о 18.35 (глянув на фото 😉 ) я вийшов до Історичного музею в районі парку відпочинку імені Т.Г. Шевченка.

парк імені Т.Г. Шевченка

Пройшовши повз Історичного музею по Соборній площі до вищезгаданого парку, кілька хвилин витратив на знайомство з його пам’ятками, які й сфотографував, незважаючи на дощ, що знову посилився.

Дніпропетровськ

11

парк им. Т.Г. Шевченко в Днепропетровске

07

12

Швиденько звірившись зі схемою міста, спустився на набережну, яка поки що носить імя ВІЛ’а, і почимчикував до центру змагань.

набережна В.І. Леніна, Дніпропетровськ

17

Вільного часу в мене було ще багато. Тільки о 20-й годині за програмою забігу на Фестивальному Причалі повинна була розпочатись реєстрація іногородніх учасників змагань. Тому я пішов знайомитись з цікавинками дніпровської набережної.  Йдучи в районі пішохідного моста на острів Монастирський, звернув увагу на 4 каяки, що пропливали за течією.  Червоного (два човни), жовтого і блакитного кольорів. Вже після нічного забігу, в фейсбуці вияснив, що в одному з них повертався з «адреналінового» суботнього сплаву  і мій земляк, вихованець гуртка Надії Сердюк, а нині житель Дніпропетровська Женя Фесенко, в недалекому минулому майстер спорту зі спортивного орієнтування,  а зараз завзятий велосипедист і каякер.

19 

Євген Фесенко

 Євген Фесенко

 Прогулюючись вздовж набережної, зробив  цікаві фото, деякі показую нижче, а решту можете подивитись (а дехто вже й побачив на моєму акаунті в фейсбуці) в цьому альбомі.

замки на щастя

прогулочный поезд

рокеры

3. Вічний рух

Ближче до 20-ї години, згідно з програмою на Фестивальному п’ятачку з’явилися організатори і приступили до процедури реєстрації іногородніх учасників. Волонтери встановили кілька жовто-синіх наметів, члени мандатної комісії приступили до роботи. Зареєструвався одним із перших. Був приємно вражений поверненням 50% заявочного внеску як учаснику віком за 55 років (мені 13-й 68 минало. Пекли, мов сонце, біль і щемНу хоч би краплі поридали, та ні,  не пахне вже дощем!) 😀 (с). Мжичка пройшла, все на руку як організаторам, так і учасникам.

Судді та перші учасники

Учасники прибувають, поступово наповнюють площу. Зустрічі зі старими приятелями, жваві розмови … Час плине непомітно.

60

Після 23-ї години бігуни потихеньку перевдягаються, ближче до півночі розпочинають розминку. 

А біля машин швидкої допомоги проходить інструктаж з суддями та волонтерами (добровільними помічниками організаторів змагань).

Медслужба и волонтёры

крепление флаеров на обуви

 Закріплення ЧІПів на кросівках

Ті спортсмени, що оволоділи закріпленням електронних смужок (ЧІПів) на кросівках для контролю за переміщеннями учасників на дистанції, діляться щойно набутим досвідом з рештою бажаючих цим досвідом оволодіти (Андрію Марченко, привіт  від діда Віталі! 😉 )перед стартами

24:00. Північ. За програмою старт забігів на 21,1 і 10 км — в 0:15. Чекаємо. Анатолій Курячий розпочинає заплановану організаторами лотерею, повідомивши, що старт відбудеться хвилин через 15-20. І буквально через 2-3 хвилини, в небесній канцелярії запускають посилену порцію дощового дарунку.  Деякі учасники, особливо новачки в маєчках і шортиках — в легкій паніці, але зовні  виду не подають.  Розіграш сувенірних наплічників проходить під акомпанемент не вщухаючого дощу і радісних  вигуків щасливих володарів розіграних призів. Закінчилась лотерея, продовжилась розминка учасників забігів.

Старт оголошується на 00:30. Трішки з запізненням (по моєму годиннику — в 0:38) все ж стартуємо! Мозок, запрограмований на фінішний результат десь 2:00 … 2:10 (хоча за програмою повинен пробігти і за 1:57) підказує мені ставати позаду бігової колони. Ну що ж, як прикажете. 😉

78

Не поспішаю, розпочинаю бігти в запланованому темпі  5:40 — 5:50 хв/км і так тримати всю дистанцію, трішки його збавивши в кінці дистанції, якщо буде після 17-18 кілометра важкувато.ночной забег

Діаграми забігу 16.08.2015 р.

Як видно на діаграмі вище, так воно мені й біглося, притому без напруги. Я біг, як звик бігати останній рік, зі своїм Nikon’ом наперевіс. Встигав розвертатися, робити невеличкі прискорення і фоткати все навколо.

83

Та «недовго грала музика». Переоцінив я можливості батарейки в камері. Вже на 6-му км, камера «заснула». Поки возився з нею, темп бігу впав до 6:14. Махнув рукою на фотозйомки, знову прискорився і вийшов на попередній темп. З задоволенням  і з легкістю, яка поки що не зникала, пробіг фінішний створ «десятки», побіг до розвороту далі. Орієнтиром для мене весь час була Лариса Рейтблат (№120),

Рейтблат Лариса

яка бігла в такому ж темпі, як і я. На позначці 10 км у Лариси 0:59:36 , у мене — 0:59:38.

Rezalt

Так продовжувалося до 15-го км. Спокійно, легко і без пригод. Правда, км за півтора до другого повороту в районі площі Перемоги вже почав його з нетерпінням виглядати. Бо набридло. Фотокамера була зайвою ношею; залишившись без діла, я відчув, що вже хочеться спати. 😀 А на 15-му км в мене «вистрілила»  стара травма. Мабуть, вплинула волога погода. Та ще й поки добирався до набережної, під час дощу промочив в калюжі ноги. Довгенько йшов по місту з мокрими ногами. В результаті збавив темп до 6 … 6:12. (От і пішли «відмазки»  😉 ).

А на 17-му км, трішки далі розвороту розпочався справжній екстрім:

»За хвилин 20 як фінішував почався сильний дощ. Як фінішували інші учасники важко уявити. На нагородження не лишився бо вже добряче змерз …(Андрій Марченко, м. Львів)»

— Все так, як здогадувався в своєму дописі на фейсбуці А. Марченко. В лівій руці в мене смартфон, правою підтримую Nikon D3100, який терміново потрібно спасати від зливи. Поліетиленовий пакет для фотика загубив (!Чайник!). Дістаю з заднього карману бриджів капронову накидку, одягаю її на себе, ховаю під передню полу накидки  фотокамеру і так біжу далі, вже не думаючи про темп. А дощ ллє як з відра. На ділянках шосе, де його обмежують круті схили, вода тече по асфальтному полотну рікою шаром 10 … 15 см. Але біжу. Фініш вже недалеко. Темп на цій ділянці вже близько 7 хв/км. Середній темп на всій дистанції повільно, але вірно переходить число 6:00 і це число, на жаль,  збільшується і далі.  🙁

Один раз попробував оживити камеру. Ось що з того вийшло:

Бег и дождь

І все-таки добіг. 😀 2:19:13.  

Соромно, але зустрічають на фініші тепло, оплесками, з водою, печивом і бананами. Відчуття гумору мене ще остаточно не залишило, бо хватає сил запитати дівчат, які пригощають: — А тут справді вода? — куштую і стверджую: — дійсно, це не горілка! 😉

А ще одеські дівчата запросили сфотографуватись разом і агітували полтавських жінок 12-13 вересня цього року приїжджати на Перший жіночий забіг в Одесі. В свою чергу запрошую їх на Перший полтавський  напівмарафон.

4. Додому. Епілог

Іду в намет, в якому зберігаються наші речі, отримую рюкзак. Дощ, який перестав під час мого фінішу, напустився знову. За останні 10 годин вже вчетверте. Переодягаюсь, спілкуюсь з учасниками, приєднуюсь до невеличкої групи, яка викликала таксі. Їдемо на вокзал. Звідти йду до автовокзалу. 4-та година ранку. В залі відпочинку зустрічаюсь з земляком з Кременчука Валерієм Меновщиковим. Снідаємо, обмінюючись  домашніми ласощами. Валерій від’їжджає до Кременчука о 6 годині, я сідаю на рейсовий автобус Дніпропетровськ — Полтава з відправкою о 6.20. Поспати в автобусі не вдалось.  Трапився дуже комунікабельний сусід. Розмовляли всі три години «за життя». 🙂 Вдома був о 10-й год. Спілкувався з дружиною і двома доньками до 12-ї. Відсипався до 18-ї.

А о 19 годині — чергова пробіжка з полтавською молоддю, учасниками групи «Полтава за спорт«. Заминка після нічного напівмарафону — 6 км.
Пробежка по Полтаве

Вчора і сьогодні — 2 чергові пробіжки за планом підготовки до Полтавського напівмарафону:

  1. Вчорашня —

Бег 18.08.2015

А сьогодні — такі показники:  кілометраж — 8,73, темп — 6:19, час пробіжки — 55:13

Beg_19.08.2015

Готуюсь до полтавського напівмарафону і запрошую усіх бажаючих до Полтави! Ось лінк на альбом з маршруту майбутньої дистанції —  трасою Першого Полтавського та невеликий ролик з тієї пробіжки:

А організаторам, суддям, волонтерам Дніпропетровського DneprNight 2015, і, в першу чергу, Анатолію Курячому — велика подяка! Обов’язково приїду до вас і в наступному році. І друзів завербую. Тільки такого дощу вже більше не потрібно. 😀

Будьте здорові і завжди тримайте себе в формі! З повагою, Віталій Сердюк. 

Podpis_01

Если статья вам понравилась, нажмите на пару кнопок:

  • БКС — БЛОГЕРЫ КРУГЛОГО СТОЛА

    Добро пожаловать в наше сообщество
    Уважаемые читатели, друзья, заходите к нам в гости, знакомьтесь с виртуальной жизнью и достижениями сообщества блогеров в интернете. Наше сообщество БКС создано для совместного развития творческого потенциала блогеров с помощью активного использования информационных и технологических инноваций.
.bypostauthor {background-color: !important; color: ;} .comment-author- Виталий {background-color: #FFFF00 !important; color: ;}
Выполнено 115 запросов к базе данных, время генерирования страницы составило 0,653 секунд.
31.44MB